Війна загострила проблеми, які накопичувались у відносинах родин. Як наслідок, багато сімей прийняло рішення розірвати шлюб. Воєнний стан не є перешкодою для розірвання шлюбу, оскільки шлюбні відносини базуються на добровільності. Тому попри воєнний стан в Україні право на припинення шлюбу не може бути обмежено.
⁉️ В свою чергу, війна внесла корективи і в місцезнаходження членів родини. Знаходження за кордоном, служба в лавах Збройних Сил України чи перебування на окупованій території не унеможливлює процес розлучення, але має свої нюанси.
🌍 Щодо перебування за кордоном, варто зазначити, що позов подається за останнім відомим місцем реєстрації відповідача, тому фізичне перебування в Україні сторін не є обов’язковим.
🦸♂️Якщо ж, один з подружжя перебуває у складі Збройних Сил України, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Простими словами, суд зобов’язаний зупинити провадження за заявою відповідача, який є військовослужбовцем і виконує бойові завдання.
⛔️ Актуальним є також аспект, що суд повинен повідомити учасника справи про засідання, учасником якого він є. Що ж робити, якщо чоловік/дружина знаходиться на окупованій території? Такі обставини унеможливлюють суд відправити повістку на поштову адресу, або повідомити в телефонному режимі, тому повістка висвітлюється на сайті Судової влади України.
Що ж стосується самої підсудності справ, то у зв’язку з окупацією вона перенесена на підконтрольну територію України.
💯 Навіть війна не порушує принцип добровільності шлюбу. Місцезнаходження особи створює лише певні нюанси, а не перешкоди для процесу розлучення.
